Чужими руками зігріті всі мрії,
Чужими думками наповнено серце,
Чужою любов’ю забуті й невірні,
Нічого свого і нічого не треба.
Ми як у полоні, і ми вже не разом,
Чужі, непотрібні, смішні ми до болю,
А біль – це так важно, але не відразу,
Я скажу, що йду. До тебе, на волю…
Та все це так тихо, а хочу кричати,
Я хочу кричати! А кажу словами:
Пробач мені… Знаєш, я вірю і може,
Ми мрії свої почнемо з початку.
А мрії… А мрії це щастя у серці,
Це щастя, яке ми з дитинства несемо,
Воно ніби пісня, улюблена пісня:
Невірні, чужі, але разом ідемо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390399
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2013
автор: Невідомська Вікторія