Гра зі своїми мізками.

Ті  двері  що  я  зненавиділа
Побачивши  вперше  на  недобудовах
Вони  здались  трухлими
А  ні  це  така  реальність

Соромно  визнавати  програш
Особливо  коли  гра  з  своїми  мізками
Ти  обречена  на  посміх
Ти  не  реалізована  в  житті  особистість

Вони  відкрились  навстіж
Заманюючи  майбутнім
Я  не  з  тих  що  назавжди
Але  все  ж  приглянулось

Закривши  все  інше
Щоб  не  створити  протягу
Щоб  не  простигнути
І  лежати  убитою…

Досягнуто  залежність
Я  увійшла  на  довіру
Та  двері  зачинились
В  непотрібну  хвилину

Залишивши  спогади  минулої  прогулянки
Ти  прогресивно  налаштована
Знищити  об’єкти  ненависті
Та  вони  вже  анульовані…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390027
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: Юлия Несс