Дощить

Ти  розбив  мені  серце  –  нехай.
Все  одно  воно  битись  стомилось.
У  вікно  подивись  –  небокрай.
Розвиднілось.

За  тобою  кричу  –  ні,  почулось,
Я  сумую    -  та  ні,  все  дарма.
Ледь  сльозами  не  захлинулась
Сама.

Хто  б  тобі  розповів,  як  волаю
Як  збентежено  мрії  всі  ночі.
Як  вже  очі  змарніли  з  відчаю
Дівочі.

Я  б  до  тебе  полинула  ранком
Якби  знала  –  кохання  не  спить.
Та  я  інша  похмурим  світанком.
Дощить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389922
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2013
автор: Беллатрисса Турнесоль