Буває тяжко у житті,
Коли зникає все і всі.
Душа полином обростає
Й коріння глибше забиває.
І так минає день за днем,
Життя тьмяніє, пропадає,
Все те що було— забуває…
У яму мрії закидає
Й болотом чорним засипає.
Життя жорстоке!
І не мрій,
Що будеш в ньому ти серед своїх.
Ти будеш сам, один серед болота
Між тяжких мук отруєних журбою.
Не знайдеш щастя ти ніде,
Бо ступиш крок— й загрузнеш у багнюці.
Тому й живи собі в своєму озерці
І не брудни його, бо не одна дорога
У Царство Мертвих відійде
Їх буде дві:
Уверх і вниз.
І час ще є щоб все змінити:
Згадати щастя, сльози, сміх
Й щоб потім душу не ятрити
Знайти в житті фінальну ціль.
9-10.05.2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389907
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 04.01.2013
автор: Володимир Біленький