Десь на пiвночi зiроньки сяють,
Не був довго у рiдних краях,
Соловейко тендiтно спiває,
Нiжнi маки цвiтуть на полях.
Я прийду в рiдний дiм на свiтанку,
Повернусь, бо так довго блукав,
Розцiлую батькiв спозаранку,
Цii митi я довго чекав.
В тундрi квiти, але не пахучi,
Течуть рiчки, але не Днiпро,
I нема там високоi кручi,
I одне в цiлiм свiтi село.
Буду слухать рiдню та знайомих,
Мого батька густий баритон,
Я счасливий - бо буду вдома,
Все щипаю себе, що не сон...
Як же дихати легко на волi,
Вiтер з степу принiс запах трав,
Це родина, сiм"я, моя доля,
Шепiт листя зелених дубрав!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389637
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2013
автор: федор