Навіщо дзвониш і питаєш,
Як я живу тепер без тебе,
Та ти ж і сам прекрасно знаєш,
Що вже мені тебе не треба.
Я все на світі би віддала,
Щоб ти не йшов за моїм слідом,
Твоєю я уже не стану,
Бо за тобою я не піду.
А ти, щоб вмити свою гордість,
Ще кажеш, щоб тебе забула –
Від того ж часу до сьогодні
В думках я не з тобою була.
Це ти забудь про мене, любий,
Бо будеш довго пам’ятати,
А щоб мені тебе забути,
Найперше треба пригадати.
//27.06.10//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389491
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2013
автор: Marisong