Біла пір*їнка.
Сиджу на підвіконні з горнятком кави,
Що вже ледве тепле,
А сніг напівсонний так ніжно- ласкаво
Цілує у шибку, аж терпко.
Мій поверх останній, найближчий до неба,
Тому я без черги,
Як біла пір*їнка спускаюсь до тебе
Немов наречена.
Впіймай мене у свої долоні,
Притули до грудей і заколиши.
Втримай мене у п*янкім полоні
І…цілуй, бо розтану, спіши…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388809
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2012
автор: tetyana-radko