Якщо я заглушу рибу, вона буде кричати,
Надривно, безмірно й нечутно.
Ніби, напхавши у вуха зтверділої вати,
Стукатиме лобом у заблукане судно.
Протяжний крик з болю, а потім всхлипи,
короткочасні й раптові.
Ти не діли всіх на класи, на типи,
А просто вмирай з любові.
Не глуши рибу, благаю.
Вона ж буде кричати.
Торкнеться голосом раю,
а ти і не будеш знати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388203
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: А.Чурай