СОРОМЛЮСЬ

От  падає  курк  -
То  роки  мої  склали  крила
І  чується  гук  -
То  плаче  казацька  могила.
М'яко  злітає
Плач  потойбічний  -
Рахує  літа
Хор  пересічний
І  соло  веде  
Звична  буденність
Про  те,  що  буде
Майбутня  буремність,
Яка  проспіває
Нам  разом  величність:
Так  є  і  буває
Сама  споконвічність.
А  я  при  тобі  -
Моє  несміливе  кохання,
Як  сіль  при  землі,
Несміливий  у  сподівані...
Крук  йде  по  колу  -
Роками  себе  омиваю...
Кохаю?  Люблю?
Я  в  соромі  тихо  згораю...

4.03.1993
Зіньків
Полтавської  обл.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388195
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: Левчишин Віктор