Коли нарешті я перестану скучати

Коли  нарешті  я  перестану  скучати
І  розкладу  істерики    всі  по  полицях,
То  замотаю  на  шию  в'язаний  шарф,
Демонструватиму  всім  власний  шарм.
Усміхатимусь  друзям  отак  «як  годиться»,
Й  не  буде  потреби  нічого  ховати.
Коли  нарешті  я  перестану  скучати…

Коли  нарешті  я  перестану  скучати,
То  буду  спокійно  спати  в  ночі,
І  з  ліжка  не  буду  зриватися,
І  знов,  як  колись,  знов  посміхатися,
І  більше  не  буду  брати  ключі:  
Мене  завжди  будуть  вдома  чекати.
Коли  нарешті  я  перестану  скучати…

Коли  нарешті    я  перестану  скучати,
У  натовпі  не  шукатиму  рідних  рис.
Коли  випадково  зустріну  на  вулиці  --  
Не  пробіжить  більше  страх  по  лиці,
Не  буде  зашкалювать  тиск
І  в  п'яти  душа  не  буде  втікати.
Колись  таки  я  перестану  скучати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388135
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: Настя Мозгова