****

Спаплюжена  нація,
зарозумілий  народ,
квола  його  грація,
кобза  виграє  сумних  нот,
відвертий  розмах  толітарії,
а  ми  стиха  закриваєм  очі,
спотворені,недосягнуті  мрії,
тихі,бездушні  ночі!
Летиш  у  прірву,
ти,моя  Країно,
лиш  стогін  доноситься  вітром,
руйнують  корень,плюють  на  коліна!
І  тіпа  відроджуєм  культуру,
та  перехожим  харкаєм  в  обличчя,
а  насправді  включили  дуру,
бо  так  легше,так  звично!
Прозора  демократія,
смішний,сквозний  дефект,
українська  апатія,
з  гірких  сліз  і  нікчемних  монет!
І  так  ідуть  сірі  будні,
егоїстами  по  колу,
люди  чужі,на  вигляд  мутні,
суржики,хохляцько-кацапська  мова!
Розповідаєм,що  за  кордоном  краще,
тупі  націоналісти  ми,
Україна-твій  народ  ледащо,
твій  народ  не  знає,  хто  є  вони!
Україна,Україна,
а  всередині  руїна,
справжність  невідмінна,
народ  є  ,немає  його  тіла!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388060
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: Натаніель7