***

В  чорнім  мареві  снів  ти  до  мене  як  ангел  явився,                                                                                                            В  тихім  вирі  думок  сотворив  забуття  океан.                                                                                                                                      В  піднебессі  світів,  за  дощами  журби  загубився.                                                                                                  Зазвучали  в  душі  ноти  суму  й  пустих  сподівань.

Та  куди  я  лечу?  Зупинюся  хоча  б  на  хвилину.                                                                                                                                                    Гасне  промінь  життя  і  в  мовчанні  звучить  тишина…                                                                                                                      Зі  щоки  витираю  непрошену  вперту  сльозину                                                                                                                                                вже  не  вірю  у  сни,  та  немає  назад  вороття.

Листопад  золотий  так  на  землю  лягає  безпечно.                                                                                                                                                      Ти  явився  мені  в  довговічній  холодній  пітьмі.                                                                                                                                                    Я  любила  тебе,  хоча  й  знала,  що  це  недоречно.                                                                                                                                Залишились  мені  недобиті,  сліпі  міражі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388056
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: Таня Сугай