«Любить – не любить… Любить!» Ромашка навчена
Правду казати, наперекір теорії.
У Кастаньєдів з Фрейдами не зазначено,
Але життям відзначена ця історія…
Ти просто входиш в мої життєві цінності.
Дивно… Мабуть, колись ми були знайомими.
Казка ж моя живе. І її чарівності
Можуть позаздрити і Білосніжка з гномами…
Із Попелюшки перетворюсь жебрачкою,
Бал закінчився, і черевичок вкрадено.
Я – мов філософ: знайдено, а не втрачено.
Порозуміння чомусь так пахне зрадою.
Сни Клеопатри часом бувають грішними.
Спроби втекти були лиш слабкою втіхою…
Я повертаюсь. Я буду дуже ніжною.
Стану життям твоїм, а не просто віхою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387984
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Котенок