За себе візьмусь досконало

За  себе    візьмусь  досконало,
Очищу  словесним  лезом,
Насправді  всім  треба    так  мало,
Щоб  зло  з  цього  світу  щезло.

Щоб  люди  признали  помилки,
Очистили  думку  в  вогні,
 Бо  тільки  насправді  великі,
 Свідомо  живуть  в  каятті.

 Я  рушу  до  прощі  сміливо,
 Сповідую  кожне  слово,
Щоб  критика  змила  як  злива,
забутих  думок    основу.

 Візьмусь  досконало  за  себе,
Розплавлю  минулі  вірші,
 Їх  думку  відпущу  у  небо,
 Щоб  словом  пролились  в  дощі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387966
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Федик Юрій Михайлович