Знов прокидаюся і мрію…
Серед оманливих пустот
Плекаю впевнено надію
Піднести душу до висот.
Відкривши очі – точно знаю:
Це не фантазію нову
Я собі в серце закликаю –
Я така є і так живу.
Живу сьогодні знов, як вперше.
Живу – як ти не захотів
І не погоджуся на менше
Після гірких болючих слів.
Я відступатися не стану -
мій шлях – картина із мазків.
Ти не знайдеш в мені талану,
Хоч я читаю між рядків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387816
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Ольга Крамаренко