"Людино, ти моя Людино! "

Звичайний  ранок,
звичайного  дня,
готуєш  собі  сніданок,
вмиваєшся,одягаєшся,
чимчикуєш  на  роботу,
чи  у  школу,
слухаєш  по  телевізорі  про  погоду,
взнаєш  новини  футболу!
Звичайний  ранок,
звичайного  дня,
надворі,ще  видно  місяця  серпанок,
та  в  серці  в  кожного  погода  своя!
Свій  дім,
своя  турбота!
Живеш  без  змін,
не  життя,а  нудота!
І  що?  Початок
ще  одного  бентежного  дня!
Про  такі  дні  немає  згадок,
звичайний  ти,  звичайний  я!!
Звичайний  обід,
звичайна  вечеря,
тільки  на  календарі  слід,
життя-суцільна  лотерея!
Звичайний  народ,
одноманітна  маса  людей,
яка  колись  натисне  на  курок,
і  все  "звичайне"  рознесе!
Звичайний  рік,
звичайна  зима,
морозів  настав  пік,
та  правильного  розуміння  дня  нема!
Цивілізація,
порядок  дня  і  ночі,
та  чому  вимирає  ціла  нація?
Чому  статистика  сумні  факти  торочить?
Люди  наче  у  релаксі,
Відчувають,думають,
та  не  знають,що  у  пастці!
Що  їх  обманюють!
Сприятливі  умови,
кредити  з  нуля,
нація  ми  -  та  маємо  вигляд  потвори,
яка  не  знає  душі  і  каяття!
Куштує  звичайних  людей,
в  звичайні  дні  і  ночі,
чому  не  пишуть  про  це  статтей?
Засліплені  наші  думки  і  очі!
Сидимо  у  вічному  спокої,
гальмуєм,хоч  і  рухаємось  невпино,
не  знаєм  ми  різноманітності  тої,
Людино,  ти  моя  Людино!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387766
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Натаніель7