All is merely a decoy.
Тепер заговорю лишень зі стіною,
Вона не образить, лихого не скаже.
Не кине мене у житті сиротою,
І тугою в серці моєму не ляже.
Тепер обіймуся лишень із журбою,
Вона не відпустить, а буде тримати.
Не кине мене на дорозі вдовою,
А буде до серця свого пригортати.
Тепер розіллюся немовби рікою,
Швидкою, щоб тільки піймати не сміли.
Я вам видаюся наївно-смішною.
А я лиш хотіла, щоб щиро любили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387711
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: Ліліан Габрель