Поклич мене з мирської суєти
У храм кохання, любощів обитель,
Я серце , болями розлук побите,
Твоїм зітханням вигою святим.
Давно щоденним хлібом стала ти,
І тихим словом щирої молитви,
Не тямлю, як би міг без тебе жити,
Не відаю, як міг би геть піти.
25.12.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2012
автор: Рідний