Ти – зоря моїх днів
Незабутня й прекрасна –
Увійшла з моїх снів,
Де думок було рясно;
І зі мною тепер
Тут, навпроти, неждано
Із небесних зі сфер –
Я схиляюсь, Мадонно.
За кухонним столом
Та за чашкою чаю...
Скільки часу пройшло
Зовсім я вже не знаю...
Бо лиш мовчки дивлюсь
На прекрасне творіння,
Ні, я не відсахнусь –
Поруч будь, моя мріє.
Хтось послав же Тебе,
Щоб на щастя зі мною
Ти зійшла із небес
Тут зустрітись з Любов’ю.
То ж, Мадонно моя,
Ти прости як не зміг я,
Щоби доля твоя
Була встелена зіллям –
Та з тобою в цім дні
І зимою і в літі;
Люба й мила мені –
Ти одна в цілім Світі!
06.02.2004р.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2012
автор: Променистий менестрель