Але ж, бачиш, дороги у нас різні.
Тому, що у мене мода своя,
виглядає тобі, як догмати залізні.
Хоча, знаєш природа одна.
Я не сплю, і мені нічого не сниться,
і тому все, що з нами мені буде за сон.
Але ж так, не дожити й до тридцять.
Заспіваю краще ноту під новий камертон.
Святися.
З твого серця походить життя.
Відкривайся.
З нього б'є джерельна вода.
Час вже близько,
ти дивись на верх, в небеса.
І хоч буде важко,
вкаже шлях, нам перша зоря.
Христос Народився!
І коли статистика каже: "провал".
Бо насправді в нас різні світи.
Дружба наша, як парповоз, і вокзал.
Один їде, другий на місці завжди.
Я чекаю, п'ятдесятирічної весни
Для твого бажання не жити прийде облом.
Знову до тебе зможу в гості зайти,
І під новий камертон, заспіваємо ми псалом.
Святися!
Христос Народився!
́́́́́́́́́́́́́́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387537
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: Степан Бойчук