НЕПОРОЗУМІННЯ І ОБРАЗА

О_гульно  сказані,  слова  «Пілата»
Б_езжально  ріжуть  серце  на  шматки!
Р_озумні  люди  скажуть  -  не  зважати,
А_мбіції  зажати  в  кулаки…
З_риваю  нерви  і  впадаю  в  раж,
А_в  результаті  -  знову  абордаж…

Чому  виникають  непорозуміння?  Тому  що  люди  одне  одного  частково  або  повністю  не  так  розуміють…
Які  причини  нерозуміння?  Люди  або  не  чують  те,  що  ви  їм  кажете,  і  думають  в  цей  час  про  своє,  або  не  вірно  сприймають  сказане  чи  написане,  або  просто  взагалі  іншу  людину  не  відчувають,  чи  не  сприймають…
На  жаль,  ми  вкладаємо  в  слова  свої  думки  і  емоції,  а  інша  людина  має  своє  бачення  і  власні  відчуття.  Крім  цього,  сприйняття  інформації  дуже  залежить  від  емоційного  стану  читача  або  слухача  в  момент  мовлення  чи  читання.
Недавно  почула,  що  буде  сильне  потепління  аж  на  20  градусів.  Перша  реакція  була,  що  буде  20  градусів  тепла  і  виникла  всередині  паніка!  Тільки  згодом  розумієш,  що  на  20  градусів  вище  від  мінусової  температури,  тобто  приблизно  десь  так  градусів  10  тепла  –  хоча  й  це  також  забагато  для  зимової  пори  і  почне  танути  сніг,  а  в  результаті  буде  чергова  біда…
А  ще  я  помітила,  як  виникають  непорозуміння  у  спілкуванні  з  іноземцями.  Наприклад,  якщо  ви  скажете  «шіп»  -  це  означає  «корабель»,  а  якщо  «шііп»  -  це  «вівця».  Або  ось  друга  пара  слів:  «пен»  -  це  «ручка»,  а  «пэн»  -  «пательня,  каструлька»…  Виходить  навіть  одна  буква  так  багато  значить  для  розуміння!
А  ще  є  парадокс:  чим  більше  намагаєшся  бути  обачним,  або  делікатним,  то  все  частіше  наражаєшся  на  непорозуміння.  
З  часом  виникає  фобія  –  не  хочеться  ні  говорити,  ні  читати,  ні  писати…
Але  проходить  певний  час,  який  зализує  душевні  рани,  і  ти  знову  повертаєшся  туди,  звідки  пішов,  щоб  знову  наступити  на  ті  ж  самі  граблі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387534
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО