В моїх нотатках - описи сотень країн,
Які покидав, бо траплялися кращі можливості.
Моє невміння казати країнам "ні"
Часто призводило до трагедії, Ваша Світлосте.
Я відчував, як життя легендарних міст
Повітрям із вулиць тече у моїх легенях.
Коли покидаєш місто – позаду палає міст,
І полум'я збільшує тиск до ста атмосферних.
Знаєте, з часом всі ці країни, міста
Втрачають потроху свої особливості.
З’являються різні туристи, китайський квартал –
Це стирає природний блиск, Ваша Світлосте.
Пам'ять змішує всіх прапорів кольори,
Роблячи мапу прозорою та ефемерною.
Єдине, що нам належить - це спогади їх,
Та навіть тут я не можу сказати напевно.
P.S. Передостанній рядок - майже цитата з вірша С.Ж.
Як на мене, спогади часто набагато мінливіші за людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387504
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.12.2012
автор: Олександр Ткачинський