Називайте мене так, як хочете,
Бо любити себе я не змушую.
Не звертаю уваги на те, що шепочете,
Коли правила ваші порушую.
Бийте сильно, не бійтеся.
Вас багато, ви всі на одного.
З горя мого голосно смійтеся
Добре звик я до всього брудного
Плюйте в спину – не падаю,
Не боюся зневаги й самотності.
Хоч наділені ви безмежною владою
Не втрачаю почуття безтурботності.
Зверхньо дивлячись – посміхайтеся
І кепкуйте у голос – не стримуйтесь.
При падіннях моїх зловтішайтеся.
Власних поглядів тільки дотримуйтесь.
Я без вас зможу жити й не зникнути,
Хоч слабкий в порівнняні із вами.
В ваші голови можу проникнути
Гіркими до болю словами.
Бо в слова ті намагаюся вкласти,
Тверді принципи і життєві позиції.
Я не хочу вступати до вашої касти
І тому я завжди в опозиції.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387406
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2012
автор: Бойчук Ігор