Ти промайнула в позолоті світла –
Зоря, де тлить небесна сторона.
Чи доля ти? Чи мрією зігріта,
Із тисячі мільйонів лиш одна!
Могли ми не зустрітися з тобою?
Зачарувала, чим не знаю я…
В полоні мрій, у сні все марю грою,
Ще ілюзорне рішення не йняв…
Але вже твій, спішу в твої тенета
Неясного життя в тумані, злетом
В отруту-мед, чи рай – де ти і я…
Вже сторінки в тім раї я гортаю…
Перстами персів подумки торкаюсь –
Так укуси ж мене, моя змія!
28.04.2010р.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2012
автор: Променистий менестрель