Рве струни скрипка
Й гіркі невдачі.
Сумує з вами
Й від щастя плаче.
Сльози збирає,
Як сонце роси.
Ангелом з неба
Благає, просить.
Приспів:
Людино, тішся - ти наймудріша,
Людино, вір, що ти найдобріша.
Люби без втоми все, що довкола -
Душа ж багата, мов хлібне поле
Звуки притихли,
Мов вітер в травах.
Скрипка завмерла -
І зойк, мов спалах.
Злетіли іскри
Тих звуків в небо...
Рве струни скрипка,
Знов каже твердо.
Приспів.
Сміється скрипка
Й до танцю кличе.
Ніжністю томить,
Птахом курличе.
Мабуть, Всевишній
Створив ці звуки,
Що об"єднали
Щастя і муки.
Приспів.
Рве сум мій скрипка,
Радість сплітає.
Душа іскриться
Вогнем кришталю.
Вічний полон твій,
Скрипко, хай буде.
Душі глибини
Ти нам голубиш...
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2012
автор: zazemlena