Мила! Люба! Відгукнися!
І при цьому посміхнися,
Я тебе прошу мене не бійся,
Бо я й сам щодня жахаюсь,
Що у , Скорпіона, до без тями закохаюсь.
Ти ж до Швеції відбудеш
І ім’я моє забудеш.
Що ж тоді мені робити,
Як не до неба о півночі
Сірим вовком вити.
Любиш ти співати в хорі,
Я виконую лиш соло,
То ж і пісня сіроманця
Давно мені відома,
А у повний місяць
Мене не втримать вдома.
Та все одно
Я так тебе боюся,
Що зі страху
В ночвах утоплюся.
А доки ще живу
За тобою не тужу
Тобі здоров’я зичу .
Щоб була завжди щаслива,
І тобі під ніжки доля
Модерні килими стелила
Тепла і затишку.
В північнім сяйві
Щиро я тобі бажаю
І разом із тим застерігаю,
Що у Швеції зима
Дуже люта завива,
То ж коли її почуєш
Ти за рідним краєм
Щемно засумуєш,
Огороди і садок,
Чорнобривці і бузок
Любі пригадаєш,
Ненароком і ім’я моє згадаєш,
І з днем народження мене
Листом до запитання
Можливо привітаєш.
2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387158
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Віталій Баєрздорф