Мова по світу блукала,
Долю для себе шукала.
Дивні настали часи
В рідній країні забули її.
Мова по світу блукала,
Захисту в інших благала.
Всюди гонили її
На чужині не потрібні такі.
Мова по світу блукала,
Що їй робити не знала.
Всім не потрібна вона,
Плаче, мов та сирота.
Мова по світу ходила,
Назад вернутись рішила,
Без неї народ пропадає,
Ярма на шию вдягає.
Мова вернулась додому,
Люди радіють усьому,
Пута свої розірвали,
Та із колін повставали.
29.10.2012р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387151
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Надія Гуржій(Свинар)