Дуже важко ввіднайти колодязь
з хорошою смачною водою,
дуже важко віднайти колодязь,
в якому тебе добре було б втопити,
щоб твої груди оголювались
і кров текла з голови в ноги
Дуже важко віднайти колодязь,
в якому минуле б кінчалось
з продірявленою спиною,
даючи, таким чином,
можливість зачаттю
майбутнього
з цим самим рудим револьвером
у руках сконструюваних
геніями
генетичних
модифікацій,
ця велич твоя розпадеться
на атоми,
як тільки я схоплю тебе
за шию
і кину в цей колодязь
і вся кров стікатиме з ніг
у голову
і всі твої думки
загинуть
навіть не пройшовши початкової
стадії
електрика, зогнивши в ручних
провідниках
кочуватиме назад,
серцями зчорнілих,
зацементованих
островів,
обличчя моє вкрите сивиною,
що втекла від чогось вищого,
за таку матерію як я
платили би сотні песо,
та ти, не зважай
я все одно тебе втоплю,
і ти кричатимеш
з наповненим ротом
вода заливатиме твої легені,
руйнуючи ланцюги тіла,
я звільню тебе від твоїх внутрішніх
демонів,
я поховаю в тобі цілу вічність,
я поховаю в тобі порожню пустелю,
що колись була
пишним зеленим лісом.
Дочекаймося ночі,
щоб ніхто не бачив,
як ти страждатимеш,
як з тебе вилітатимуть
гнилі метелики,
як обличчя твоє
нагадуватиме
риси
мімози,
що помирає
і ніяк не може померти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387077
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.12.2012
автор: ImmortalPsycho