Я прощала тобі стільки дивних речей.
Кричала в істериці «ТАК НЕ РОБИТЬСЯ!»
А потім торкалась твоїх сильних плечей,
Рукою – щетини…відчувала, як колиться…
І знаєш, що? Найдивніше з усіх відчуттів
Та щетина…Я не готова тебе відпускати.
Якби ж і ти, отак, як я не хотів,
Отак панічно боявся мене втрачати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386985
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Настя Мозгова