А ти коли-небудь любив?
Боявся втратити рідну людину?
Коли вже просто немає сил.
Ти думаєш про неї кожну хвилину.
І по ночам не спиш,дарма
Все мріючи про зустріч з нею
Та вже давно така пора
Ми розійшлись між небом і землею.
А я ще досі пам"ятаю
Твої обійми,кожен поцілунок.
Так,признаюся,я скучаю.
Забрала доля мій дарунок.
Я пам"ятаю навіть запах шкіри.
Запах парфум і твої карі очі
Та я не втратила надії
І вибачаю за безсонні ночі
Я не жалію що були ми разом
та доля розвела нас двох
Тепер ми друзі стали з часом.
І наші почуття це мотлох
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386909
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2012
автор: Ася Миронова