Життя, по суті, усе те,
Що нам судилось пережити:
Розкішні шати, дерті свити,
І дріб’язкове, і святе,
Що Богом дане — все моє.
І хтось приймає все, як є,
За течією лиш пливе.
А хтось по-своєму живе,
Проти хвиль усе гребе.
Таки до свого допливе,
Не по шкодуючи себе.
Але ж бувають в житті миті,
Що ти не в силі щось змінити.
Тоді покоришся ти долі
Й на дно пускаєшся по волі.
Тебе гнітять подерті свити,
Ти більше так не хочеш жити.
Та розум каже лиш одне:
Життя по суті усе те,
Що нам судилось пережити:
Розкішні шати, дерті свити,
І дріб’язкове і святе,
Що Богом дане — все моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386849
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2012
автор: пописуха