Сіре небо тихо падає на нас
Вітром тривожить холодний каркас
Ти ідеш по вулиці серед людей
Та....не помічаєш їх...ніде...
Вже не гріє сонечко своїм теплом
Тільки в серці тліє ще надія на добро !
В пам'яті відтворюєш його...
Але кам'янієш всеодно ...
Сіре небо тяжко дивиться на нас
Ніби промовля що світ погас !
Ти вже не живеш серед людей...
А скоріш у царствії тіней
Де не требе їсти, пити , спати...
Ти - примарна
За любов розплата...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386843
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2012
автор: Tequila