Ти пішов від мене в снігопад,
Заховавши голову під комір.
Не покличу вже тебе назад
З телефону видалю твій номер.
Я лишусь заклякла в лиховій,
Від образи, чи від снігу біла.
Твій останній усміх крижаний…
І душа моя обледеніла.
Тільки щось у грудях защемить
Та сльоза непрошена зірветься.
І надовго в пам’яті ця мить
Ехом боліснИм не раз озветься.
Ти пішов від мене в снігопад,
Не зронивши з вуст своїх ні звуку.
Не покличу вже тебе назад?
Сотворю лиш хрест, піднявши руку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2012
автор: Олена Бондар (Бондаренко)