"...Я ніколи не серджусь ні на кого. Ніхто з людей не може зробити нічого достатньо значущого для цього.
Світ такий чи такий лише тому, що ми сказали собі, що він такий. Якщо ми припинемо говорити собі, що світ такий-то, то світ припинить бути таким.
Воїн ставиться до світу, як до великої таємниці.
Коли ти сердишся, ти відчуваєш себе правим? Ти занадто серйозно себе сприймаєш... Ти диявольськи важливий у своїх власних очах...Це має бути зміненим! Ти настільки важливий, що відчуваєш за собою право дратуватися усім. На твою думку, все це свідчить про те, що ти маєш характер. Дурниця! Ти слабкий і помисливий чоловік.
...Жалість до самого себе не уживається з силою. Воїну може бути спричинена фізична шкода, але він не може бути ображеним. Для воїна немає нічого образливого у вчинках людей з оточення.
...Минулої ночі ти сам не був ображеним гірським левом. Той факт, що він гнався за нами не розгнівив тебе. Я не чув, щоби ти говорив, що він не має права слідувати за нами. А з усього, що ти знаєш, він міг бути жорстким, лютим левом..."
Карлос Кастанеда
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386775
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2012
автор: aleksandr.s1938