вільний переклад "Золото холодное Луны" С.Есенин
Місяця холодна позолота,
Запах олеандру і сосни,
А нічних прогулянок щедроти,
Знов навіють романтичні сни.
У думках Багдад далекий стане,
Нагадає Шахрезади спів,
Та ніщо, ніколи не приманить,
У життя, померлих почуттів.
Міражі жаданої святині,
Розчинились у тумані літ,
Не бажаю жодній я людині,
Поклонятись до могильних плит.
Озирнись як навкруги красиво,
Губи так і тягне до троянд,
Помирися з ворогом зрадливим,
І отримаєш блаженства гранд.
І якщо вже жити , то влюблятись,
Якщо йти, то нищити мости,
Якщо мертвим хочеш поклонятись,
То живих на волю відпусти.
Так співала Шахрезада в небо
І любила кожну мить життя
Ті ,котрим , ніщо в житті не треба
Викликають тільки співчуття..
Текст оригіналу
Золото холодное луны,
Запах олеандра и левкоя.
Хорошо бродить среди покоя
Голубой и ласковой страны.
Далеко-далече там Багдад,
Где жила и пела Шахразада.
Но теперь ей ничего не надо.
Отзвенел давно звеневший сад.
Призраки далекие земли
Поросли кладбищенской травою.
Ты же, путник, мертвым не внемли,
Не склоняйся к плитам головою.
Оглянись, как хорошо кругом:
Губы к розам так и тянет, тянет.
Помирись лишь в сердце со врагом —
И тебя блаженством ошафранит.
Жить — так жить, любить — так уж влюбляться.
В лунном золоте целуйся и гуляй,
Если ж хочешь мертвым поклоняться,
То живых тем сном не отравляй.
Это пела даже Шахразада,—
Так вторично скажет листьев медь.
Тех, которым ничего не надо,
Только можно в мире пожалеть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386756
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.12.2012
автор: Федик Юрій Михайлович