А я тобі і лампу Аладина,
А я тобі і чай,і почуття.
Самотньою і босою ходила,
Лиш крихти від кохання я знайшла.
А я тобі признання і чекання,
А я тобі в долонях білий світ.
Я я від почуттів моє благання
Перенесла через сто тридцять літ.
Ніяких запитань,вагань,бажання,
Ніяких сліз,ніяких повернись.
Ніхто мені не міряє чекання,
Ніхто не чує мого:лиш озвись.
І твій дзвінок ніколи не розбудить,
Але чекаю схожого,молюсь.
А хтось мене і досі не розлюбить,
Когось душа і досі ще болить.
А я тобі і лампу Аладина,
А я тобі бажаю ніжних снів.
Бо досі я малесенька дитина,
Яку ніхто ніколи не жалів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386655
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: Відочка Вансель