Вже не байдужа егоїстка,
Не критик вад твого життя.
І не шалена фаталістка,
Яка плюндрує небуття.
У снах твоїх - колюча сітка,
А у думках - нестерпний ток.
Вже не твоя єдина квітка
Не згадуй той мізерний строк.
Трави себе гріхом спокуси,
Давися страхом заборон,
І не прощай життю укуси,
Що вкрили тіла електрон...
Залиш у пам'яті лиш ранок,
Легенькі подихи зими,
Не розігрітий ще сніданок
І незабутнє слово:"Ми".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386643
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: Тетяна Полярна