Погуляти б з тобою десь,
Моя доле,розчинена в сонці...
Моя Богом дарована весь!
Твої янголи-охоронці
Не пускають мене до тебе,
Вартують і день і ніч,
Моє Богом дароване небо,
Мій,землею освячений,клич!
Погуляти б з тобою,доле,
Десь у світі вітрин і скла…
Моя омріяна,сонячна, воле,
В тебе серці так мало зла!
В тебе в серці багато сміху,
І немає печалі днів…
А в мені так багато снігу,
Різних сумнівів і страхів!
Моя Богом,відміряна доле,
Квіти в коси б тобі заплести,
Світ-пітьма,тільки сльози солоні,
І зруйновані всі мости!
Світ карбує лінії долі
На глибинах твоїх долонь,
Попри болі моєї неволі,
Я твій тліючий,вічний вогонь!
21.12.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386608
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: Той,що воює з вітряками