ти!,
що говориш мовчанням ламаним
доторкючи мене до себе
так ніби не існує слів інших
окрім доторків
дивись-но серця нам світять
крізь плоть
промінням заломленим
так ніби не існує сонць інших
окрім сердець
тож слухаймо сонцебиття у грудях
воно по секрету нам скаже
так ніби не існує секретів інших
окрім цього
що десь
на перетині променів наших сердець
є точка Л
та!,
що говорить сама за себе
так ніби не існує слів інших
окрім її
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386495
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: ОльгамацО