Я жив, неначе, в казці,
Мов в кольоровім сні,
Де щастя подорожнім
Являлося мені.
І вся душа для світу,
Неначе рідний дім,
Я людської підлоти
Тоді не розумів.
Минулося дитинство,
Пройшли щасливі дні
І що ж від тої казки
Лишилося мені?
Життя моє пустеля
Надії міражі,
А небо просто стеля,
Що тисне до землі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386432
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2012
автор: пописуха