Чому?

Чому    так    важко    сказати    “люблю”?
Тому    без    кого    жити    не    можу?
Тому,через    кого    ночами    не    сплю?
Тому,хто    так    душу    мою    тривожить...
Хоча    й    йому    казала    ті    слова
й    не    один    раз    повторювала    в    вічі,
та    все    одно    за    гратами    стіна,
яка    ще    більше    душу    мою        ранену    калічить,
і    все    так    просто    ніби    в    житті
люблю    його    я    і    він    мене    кохає,
та    все    одно    важко    віриться    мені,
що    я    “та    єдина”,яку    він    жадає!?!
Невже    я    буду    так    мовчати    до    кінця    життя?
І    він    так    і    не    почує    правди
та    все    одно,ж-він    знає,що    люблю    його    я,
чому    ж    не    скаже    перший,а    чекає???
чому    мовчить,чому    ж    ніц    не    каже?
чому,якщо    любить,не    скаже    мені?
Невже    він    так    само,як    і    я,чекає
першого    кроку,в    моїй    стороні???
Сонце,тебе    я    кохаю,і    ти    так    потрібен    мені!
Без    тебе    не    можу    я    жити    більше,
Без    тебе    не    можу    я    дихати    більше
І    лиш    ти    найдорожчий    мені!!!
Прийди    лиш    до    мене    чи    хоч    натякни,
І    я    піду    на    зустріч    тобі,
та    прошу    тебе    я,на    коліна    лягаю,
знов    не    обмани!!!!!!!
Якщо    ти    обманиш,то    вже    не    пробачу
тобі    я    ніколи,мені    ти    повір!
Я    просто    не    можу    жити    іначе,
Я    просто    не    можу  терпіти    цей    біль.........

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386405
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2012
автор: Viski King