Я-примат,один з людиномавп,
Весь зітканий з інстинктів і з бажання…
Не можу вирватись із лап
Свого століття і свого чекання!
Свого кохання і своїх думок…
Забути все- закритись на замок,
Забути все,забути всіх...
Твоє лице і перший сніг
Твоє лице і перший сміх…
Усе чого не встиг,не зміг,
Душа моя суцільний гріх!
Я-примат,один,з людиномавп,
Весь зітканий з інстинктів із бажання,
Не здатен вирватись із лап,
Свого століття і свого страждання!
Я народився для любові,
Та не зумів її знайти…
Я захлинався в морі крові,
Хоч завжди прагнув висоти!
20.12.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386359
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2012
автор: Той,що воює з вітряками