Обережно і ласкаво торкається клапанів саксофона, ніби жінки. Поволі, аби не сполохати маленьке диво. Наче розстібає ґудзики на ЇЇ сорочці, аби кінчиками пальців доторкнутись до ніжного шовку тіла. Обручка виграє у неоновому світлі прожекторів. Ніби всміхаючись до золотавого саксофону і даючи зрозуміти, що ВОНА поряд і відчуває тепло його долонь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386265
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2012
автор: black_angel