Вмирають  всі,живуть  лише  свідомі,
як  жити,то  наповну  й  до  кінця,
любити-так  назавжди,слова-то  лиш  вагомі,
як  музика  то  з  серця,а  думка-швидша  за  гінця,

Якщо  радіти-то  немов  востаннє,
а  сльози  лити-як  сліпа  гроза,
одне  життя-одне  палке  бажання,
одна  мелодія  крилатого  вірша.

Не  стерегти  музей  людських  ілюзій,
ти-воля,вітер,ти  вогонь  й  вода,
ніяких  страхів,коливань,конфузій,
відсутність  щастя-це  ще  не  біда.

Спіймати  мрію  у  долоні  долі,
вона  мов  компас  і  дороговказ,
хоч  силуети  недосяжні  й  кволі,
усе  здолає  непохитність  й  час.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386150
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: Армі