Вмирають всі,живуть лише свідомі,
як жити,то наповну й до кінця,
любити-так назавжди,слова-то лиш вагомі,
як музика то з серця,а думка-швидша за гінця,
Якщо радіти-то немов востаннє,
а сльози лити-як сліпа гроза,
одне життя-одне палке бажання,
одна мелодія крилатого вірша.
Не стерегти музей людських ілюзій,
ти-воля,вітер,ти вогонь й вода,
ніяких страхів,коливань,конфузій,
відсутність щастя-це ще не біда.
Спіймати мрію у долоні долі,
вона мов компас і дороговказ,
хоч силуети недосяжні й кволі,
усе здолає непохитність й час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386150
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: Армі