ВІХОЛА

Звідкілясь  налетіли  завії,
Суне  хмар  безкінечна  гряда.
Списом  промінь  шпига  без  надії  -
Розгулялась  сніжинок  орда.

Переметами  грають  заноси,
Сплять  у  захистку  спритні  зайці,
Між  деревами  протяг  гундосить  -
Ні  за  що  розігнав  горобців.

Снігом  віхола  цвікає  в  очі,
Залітає  щомиті  в  рукав.
Хоч  би  вершник  який  серед  ночі
Непокірну  її  загнуздав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386016
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: Галина_Литовченко