За порогом крутить сніговій,
Завірюха розпустила поли.
А мені сьогодні, милий мій,
Із тобою тепло, як ніколи.
Горобину завидки беруть -
Заглядає до моєї шибки.
Тільки їй крізь снігу каламуть
Нас з тобою, милий мій, не видко.
Не угледять і зірки гріха,
Бо не буде їх до ранку в небі.
Чом же свічка полум’ям зітха?
Мов за мене журиться. … Не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386011
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: Галина_Литовченко