Так набридли друковані тексти
І сутулість над сотнями слів.
Коли в серці - суцільні протести,
А в думках - свіжі залишки снів.
Коли пальці втомились від кнопок,
Примітивніших, ніж піктограми.
Коли знову втікаєш від крапок,
Від суцільної кардіограми.
Руки вперто благають паперу,
Також ручки або олівця,
Щоб відкрити нову стратосферу
В заблокованих наших серцях.
Щоби бути брудним не від пилу
Тих холодних фіксованих літер,
А від ніжності того чорнила,
Що пронизливий час ще не витер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385980
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: Люба Василик