Коваль кує коня
а кінь стоїть куня.
Коваль коня кує,
в копито цвяхи б"є.
А кінь собі стоїть
та мріє як дитя:
гніда до нього мчить,
летить із небуття.
Коваль все б"є цвяхи
і з нього піт тече...
а вітер дме міхи
і сонечко пече.
Коваль цей мрійник є
і він дівча коха
і він майстерно б"є
останнього цвяха.
А кінь сумний стоїть.
Обидва хочуть пить.
Вже й вечір, зникла тінь,
І здох нещасний кінь.
17.12.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385872
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 18.12.2012
автор: Дід Петро