Немає сил дивитись на нікчемне,занедбане,знедолене життя.
Комусь дарує доля щастя вдосталь,
Комусь негоди й забуття,
Комусь преречено творити і стати впізнаним навік,
Комусь злидарюванню покоритись
І доживати свій нікчемний вік.
Хоч всі ми люди творчі та натхненні,
В усіх є шарм,родзинка і талант,
Нажаль не в змозі всі в собі його відкрити,
Не кожному дається шанс.
А може шанс в усіх є?
Та натхнення не вистачає,для фатальних рішень,
Тому що досконально ми не знаєм
Чи знайдем долю,чи її скалічим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385775
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2012
автор: Люда Гриб