Вітер… Геть за небокрай…
Чуєш, стій… зачекай!
Віриш, серце не спить.
Бачиш, сонце горить.
Холод. Реве серед скель.
Шматує. Немов хмільний ель.
Натугою. Плаче струна.
Бринить. То плаче вона.
Холод. На серці й в очах.
Рубає. На довгих мечах.
Голови геть – нова війна,
Істина вічна. Правда – одна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385547
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Knight Andrzej